ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Імерсивна виставка “Україна – земля хоробрих” поєднує кадри журналістів, фотографів, художників, а також матеріали провідних медіа, надаючи відвідувачам можливість почути голоси простих українців у надзвичайних обставинах війни. Подана інформація є емоційною і пропонує відвідувачам стати свідками подій в Україні. Виставка є глибоко особистою та відображає спробу подолати своє горе та невизначеність кожного українця. Для створення візуальних зображень було опрацьовано понад 10 000 надісланих фотографій та відео, що призвело до створення багатогранної виставки.

Ми вдячні Міністерству культури та інформаційної політики за співпрацю та сприяння в отриманні матеріалів для створення виставки «Україна-земля хоробрих». У виставці використані відео- та фотоматеріали таких провідних медіа, як УНІАН, 1+1, УКРІНФОРМ, Україна24, СУСПІЛЬНЕ, ICTV, Star Light Media, СТБ, Медіа Група України. У виставці присутні насущні теми і кадри руйнування українських міст, таких як Чернігів та Маріуполь, історії захисників та захисниць, трагедії дітей війни та прощання із нашими полеглими співвітчизниками.
У виставку «Україна земля хоробрих» увійшли роботи Олексія Шекшуєва, Олександра Синельникова, Ігоря Захаренко та Івана Захаренко, Ігоря Бєлова, Майї Білоконь, Андрія Богомолова, Бориса Бухмана та Данути Скоковської, а також матеріали невідомих анонімних свідків і дописувачів.

Під час музичного оформлення виставки були використані пісні та композиції у виконанні: Піккардійська Терція, Катя Чілі, Андрій Хливнюк, PROBASS ∆ HARDI.

Також у виставці «Україна – земля хоробрих» використані кадри з фільму “Маріуполь. Хроніки пекла”. Авторка і режисерка фільму Єлизавета Татарінова. У фільмі є документальні кадри, монолог від міста та інтерв’ю людей, яким вдалося вирватись із блокадного Маріуполя. Це розповідь про життя у місті з перших днів війни і до початку квітня. Про трагедію в Маріуполі у фільмі розповіли: маріупольські журналісти Надія Сухорукова, Микола Осиченко та Макс Грабовський; волонтерка Катерина Єрська; комендант найбільшого в Маріуполі сховища у спорткомплексі “Терра Спорт” Євген Тузов; сім’я загиблого фотохудожника Віктора Дєдовата, люди які вижили після бомбардування маріупольського Драмтеатру, а також свідки обстрілів пологового будинку та інші. Ми використали невелику частину матеріалу, але і те, що увійшло до сюжету виставки вражає і відображає всю біль і трагедію маріупольців.

До виставки увійшли кадри відомих фотокореспондентів Дмитра Козацького та Сергія Лойка. Їх роботи надали збройному конфлікту людського обличчя та посіли обкладинки відомих видань.

Дмитро Козацький – український фотограф, військовослужбовець, старший солдат, боєць полку «Азов» Національної гвардії України, Голова пресслужби полку «Азов». Від 2015 року оборонець м. Маріуполя на Донеччині. З 1 березня 2022 року разом з іншими побратимами тримав оборону на заводі «Азовсталь». Він залишався на металургійному комбінаті “Азовсталь” протягом 82 днів, поки місто було в облозі, документуючи досвід військових, мирних жителів і дітей, які ховалися в його тунелях, щоб вижити. 20 травня 2022 року, розуміючи, що потрапить в полон Козацький виклав свої фотографії у вільний доступ з проханням розповсюдити їх у всіх засобах масової інформації для всеохоплюючого висвітлення тих подій. Разом із іншими оборонцями Маріуполя потрапив у російський полон та був звільнений 21 вересня 2022 року під час обміну 215 українських захисників. 6 грудня повернувся до лав ЗСУ. У 2022 році увійшов до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes», а світлина «Світло переможе» стала однією з кращих у 2022 році за версією газети «The Guardian» та була обрана до списку «100 найкращих фотографій 2022 року» за версією журналу «Time».

Сергій Лойко – військовий журналіст, письменник, фотограф, перекладач. Багато років був дописувачем Los Angeles Times, автор чисельних репортажів з районів військово-політичних конфліктів по всьому світу. З 2014 року висвітлює війну на сході України. Зробив серію репортажів з Донбасу як кореспондент «Лос-Анджелес Таймс». Сергій Лойко став єдиним іноземним кореспондентом, що побував в обложеному російськими бойовиками Донецькому аеропорту. Ризикуючи життям, публікує фотографії з передової. Він є автором книги «Аеропорт», про події в Донецькому аеропорті. Його роботи, серії «Кіборги Донецького аеропорту» привернули увагу світу завдяки зображенню мужності наших воїнів та жорстокої боротьби за контроль над цим стратегічним об’єктом. Зараз Лойко є штатним військовослужбовцем сил територіальної оборони ЗСУ.

Фільмування, документація подій і злочинів проти людяності, нажаль, стала нашим сьогоденням, але це необхідно робити, щоб світ побачив те, що бачать і відчувають щодня українці. Під час показів цієї імерсивної виставки люди здебільшого плачуть. Так, це не найкращі емоції, але вони потрібні і здатні посилити єднання світової спільноти у боротьбі проти російської військової та культурної експансії.
Ми вдячні кожному хто боронить нашу країну і тим хто ризикуючи життям фільмує, фотографує та пишіть правду про ці події.